Тому він змушений стояти на ринку сам .
За результатами опитування , мед люди купують через знайомих , на ринку і в останню чергу в супермаркеті. Причина в тому , сто великі мережі співпрацюють з бджолярами – приватниками лише в тому випадку , якщо обсяги його продукції не менше 10 бідонів . А у нього , найчастіше їх не більше п’яти.
Крім того , для приватника здавати мед великим заготівельникам невигідно , адже закупівельна ціна меду становить від 5 до 10 грн. за 1 кг . Якщо ж бджоляр займається реалізацією сам , то за один кг меду він зможе виручити не менше 15 гр .
За оцінкою експертів , фасуванням та реалізацією власного меду невеликим господарствам є сенс займатися , якщо кількість бджолосімей – не менше 100 , для великих гравців ринку кількість сімей повинно перевищувати 1000-й бар’єр. Максимального ефекту можна досягти при змішаному виробництві: обзавестися власним пчелохозяйств і додатково закуповувати мед у незалежних бджолярів , попередньо уклавши з ними договори на поставку. Завдяки такій схемі можна знизити собівартість фасованої продукції .
Реалізація меду приносить бджолярам більше 80 % доходів . А от інші продукти бджільництва віск , пилок , прополіс , маточне молочко в Україні слабо затребувані. Тому виробники не роблять на них ставку , тим більше що мед можна відправляти на експорт , а от інше можна збувати тільки на внутрішньому ринку.
Підприємцю , який вирішив зайнятися пчелобізнесом , починати власний медовий бізнес з створення пасіки – недоцільно. Набагато простіше зайняти позицію управлінця (адміністратора ) і спробувати об’єднати навколо себе невеликі пчелохозяйств , де бджолярі відповідають за виробництво меду , адмінкорпус ж несе відповідальність за його переробку та збут.
У разі якщо обрано формат перепродажу меду як сировини , (якщо не планується випуск меду під власною ТМ ) місячний оборот продукції повинен становити не менше 10 т , тільки такі обсяги можуть гарантувати вам не менше 15-20 % прибутку.
Але найбільші витрати пов’язані з закупівлею сировини. У середньому витрати на їх купівлю становлять 60-70 % від усіх капіталовкладень .
Що стосується персоналу для пчелоферм , то невеликому підприємству багато співробітників не потрібно . Практично всі основні функції – фасувальника , та експедитора , і вантажника може виконувати одна людина. Єдине – під час медозбору варто найняти двох -трьох тимчасових робітників, які обходяться в середньому 140-160 грн. на тиждень. Для порівняння , на великих бджільницьких підприємствах працюють до 60 осіб.
Поки в даний момент більшість товарообігу забезпечують бджолярі – любителі , в той час як в інших країнах особа даної галузі формують професіонали. Зрозуміло , що майбутнє українського ринку за великими гравцями. Вони вже тіснять дрібних виробників з магазинних полиць.
Але у тих і інших , а також бажаючих спробувати свої сили в медовому бізнесі перспективи дуже райдужні. Ринок неструктурованого , ціни на мед постійно зростають , культура споживання на внутрішньому ринку хоч і повільно , але формується .
цифри
Обсяг ринку : близько $ 1 млн
Рентабельність : 15-30 %
Ціни виробників:
мед білої акації у скляній банці ( 700 г ) від 14 грн .
мед гречаний в пластиковому відрі ( 1300 г ) від 22 грн.
пилок квітковий (200 г ) від 12 грн.
Перспективи бджільництва,